Моє портфоліо
Дата народження:
|
23 березня 1980 року
|
Освіта:
|
вища, 2003 р. - Національний Педагогічний
Університет імені М.П.Драгоманова;
2006 р. – аспірантура Інституту української
археографії та джерелознавства ім.М.С.Грушевського НАН України
|
Спеціальність за дипломом:
Наукове звання
|
кандидат історичних наук – 07.00.01 – історія
України, магістр історії, викладач історії, вчитель українознавства
кандидат
історичних наук
|
Педагогічний стаж:
|
7 років
|
Загальний трудовий стаж:
|
13 років
|
Кваліфікаційна категорія:
Педагогічне
звання:
|
спеціаліст першої категорії
старший вчитель
|
Місце роботи:
|
НВК «Ковалівська гімназія
|
Посада:
|
вчитель історії та правознавства
|
РОБОТА З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ
Підготовка учнів – переможців, лауреатів
Всеукраїнських
учнівських олімпіад
з історії та права (2010-2015 н.р.)
Навчальний рік
|
П.І.П. дитини
|
Клас
|
Предмет
|
Результати ІІ районного етапу
|
2010/2011 н.р.
|
Сулима Віталій
|
10
|
історія
|
ІІ
|
2011/2012
н.р.
|
Зіневич Анастасія Андріївна
Тихоненко Наталія
Галузинець Яна
|
11
10
8
|
історія
|
ІІІ
ІІ
ІІІ
|
Войтенко Тетяна
|
9
|
правознавство
|
ІІ
|
|
2012/2013
н.р.
|
ІІ
|
|||
2013/2014 н.р.
|
Параніч Анастасія Геннадіївна Галузинець Яна Сергіївна
|
11
10
|
історія
|
ІІ
ІІ
|
2014/2015
н.р.
|
Підготовка учнів – переможців, лауреатів
Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів
Київського обласного
комунального позашкільного навчального
закладу «Малої
Академії наук учнівської молоді» України
(2010-2015 н.р.)
Навчальний рік
|
П.І.П. дитини
|
Клас
|
Назва роботи
|
Результати І районного етапу
|
Результати ІІ обласного етапу
|
2010/2011 н.р.
|
Семенченко
Оксана
Володимирівна
|
10
|
«Андрей
Шептицький»
|
І
|
ІV
|
2011/2012
н.р.
|
Зіневич Анастасія Андріївна
|
11
|
«Український
колабораціонізм у ході Другої світової війни»
|
І
|
ІV
|
2012/2013
н.р.
|
|||||
2013/2014
н.р.
|
Галузинець Яна Сергіївна
|
10
|
«Життя та діяльність митрополита Української
греко-католицької церкви Йосипа Сліпого»
|
І
|
ІV
|
2014/2015
н.р.
|
УЧАСТЬ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ВИСТАВЦІ
2014/2015
|
Тест-контроль з історії України для тематичного оцінювання учнів 8 класу
|
2013/2014
|
«Методична
розробка уроків зі всесвітньої історії «Католицька церква в V-XIII ст.»
|
2010/2011
|
«Тестові завдання для тематичного контролю
навчальних досягнень на уроках всесвітньої історії. 7 клас : методичний
збірник. – Ковалівка. – 2011. – 36 с.»
|
Найважливіше завдання цивілізації —
навчити людину мислити.
Духовне оновлення нашої держави, процес демократизації
суспільства передбачають створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості,
багатогранного розвитку особистості, її обдарованості. Завдання щодо виховання
людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема
сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність.
Важлива роль у формуванні соціально-орієнтованої, здатної
мислити творчо, самостійно орієнтуватись у сучасному ринковому середовищі
особистості та становленні її громадянської активності належить школі і
вчителю.
Для сучасної стратегії розвитку національної школи
характерним є зростання уваги до особистості школяра, максимального розкриття
його обдарування, інтелектуального розвитку. Національна доктрина розвитку освіти
в Україні орієнтує всю систему освіти на розвиток творчої особистості. Метою
державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття») є виведення
освіти в Україні на рівень розвинених країн світу, що можливе лише за умов
впровадження сучасних педагогічних та інноваційних технологій навчання.
На сучасному етапі у педагогіці тема розвитку творчих
здібностей учнів шляхом впровадження інноваційних технологій навчання є
надзвичайно актуальною та поширеною. Нею займаються такі педагоги та науковці
як: Г.Сазоненко,
В.Бондар, А.Горальський, А.Маслоу, С.Сисоєва К.Баханов, В.Гузєєв, І.Єрмаков,
О.Пєхота, Н.
Дементієвська, Н. Морзе, О.Пометун, Л.Пироженко, О. Мокрогуз, О.Савченко,
С. Подмазін тощо.
Досвід роботи, що пропонується є результатом дослідження і практичної
апробації підходів до активізації творчої діяльності учнів на уроках історії.
Провідна ідея досвіду полягає у створенні цілісної взаємодії учня та вчителя, розвитку особистості та
різноманітних форм мислення кожного учня, створенні і вирішенні проблемних
завдань, самостійне осмислення учнем певних історичних подій без звертання до
підручника, можливість робити певні висновки і застосовувати свої знання на
практиці.
Відомо, що творчість – вища форма активності та
самостійності в діяльності людини. Оцінюють її за результатом. Творча людина
завжди досягає високих результатів у всіх або в якійсь одній (чи кількох)
сферах своєї діяльності – інтелектуальній, художній, соціальній тощо. Чим вищий
рівень творчості, тим людина успішніша.
Відомий вчений, дослідник впливу творчості на розвиток
особистості Виготський зазначав, що творчість є там, де нове, і там, де
по-своєму відтворюється, змінюється, групується вже створене. У кожній людині
закладені творчі начала – вроджені можливості. Головне – розвинути ці начала.
Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона
приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе: хтось здібний до музики, хтось до науки, хтось пише вірші й
малює. Скільки дітей — стільки й здібностей, які залежать від
психолого-фізіологічних особливостей людини, соціального оточення, сім'ї та школи.
Мета роботи з обдарованими
дітьми – розвиток творчих здібностей, створення педагогом умов навчання, за
яких учень розвиватиметься, відкриватиме, здобуватиме й конструюватиме знання
та власну компетентність у як на уроках так
і в різних сферах життя.
Дитяча обдарованість
постає перед нами як одне з найцікавіших явищ природи і традиційно займає при
цьому одне з провідних місць у педагогічній та психологічній науках.
Аналіз досліджень
вітчизняних та зарубіжних учених із проблем обдарованості свідчить, що
більшість дослідників вважають за необхідне
навчати обдарованих дітей за спеціальними методами. Найпоширенішими при цьому виділяють такі форми
навчання, як прискорене навчання; збагачене навчання; позашкільна збагачуюча діяльність; розподіл учнів за потоками;
створення спеціальних класів і
спеціалізованих шкіл для обдарованих дітей; поглиблене вивчення окремих предметів; диференційоване домашнє
завдання тощо. Звичайно, вибір форм навчання залежить від багатьох факторів.
Серед багатьох
принципів роботи з обдарованими дітьми одним із основних повинен бути принцип індивідуалізованого навчання, коли робота з конкретною
дитиною має визначатися індивідуальними особливостями даної
дитини.
Обдарована дитина
відрізняється від інших швидшим розвитком, мовленням, багатим словниковим запасом, швидкістю і точністю виконання
розумових операцій, прагненням до творчості, високою
пізнавальною активністю і, звичайно, оригінальністю мислення. Обдарована дитина
допитлива, енергійна, все пам'ятає і досить самостійна. Спостерігаючи за такими
дітьми, помічаєш, що серед них є і
відмінники, і "середнячки", і навіть двієчники з деяких предметів. Мабуть, це залежить від ставлення до навчання, до
школи й учителя.
Тому перед школою і
сім'єю стоїть нелегке завдання: розвинути і сформувати
обдарованість у процесі навчання, виховання і спілкування. На мою думку,
з-поміж багатьох факторів розвитку обдарованості дитини, потрібно виділити три найважливіших — працелюбство, інтерес і час.
Урок історії в реалізації згаданого завдання посідає
особливе місце. Він як педагогічне явище похідний від предмета, якому
присвячений, – історії. Історія, як говорили древні мудреці, – без
перебільшення – вчителька життя. Вона представляє помилки і переваги наших
пращурів, спонукає і застерігає нас як діяти в різних ситуація, заставляє
логічно думати і робити аналіз подій. Тому урок історії не можна уявити поза
творчістю, поза розвитком уяви учнів, фантазії, асоціативності мислення,
образності, уміння аналізувати та оцінювати історичні явища та події.
Головним об’єктом
у навчально-виховному процесі повинна бути кожна конкретна дитина. На
цьому й має будуватися вся система педагогічної діяльності вчителя, спрямована на всебічний,
особистісний розвиток кожного вихованця. В основі представленого досвіду особистісно-орієнтовне
навчання, використання інтерактивних та
мультимедійних технологій, методик ейдотехніки (образного, творчого
мислення) та критичного мислення, формування проектної культури школяра, його
самоосвітня діяльність, розвиток творчих здібностей, враховуючи сфери зацікавлень учня та його
можливості і таланти. Успішний шлях самореалізації підлітка – це
цілеспрямований шлях від
пропедевтики до професійних інтересів і
самореалізації на наступних етапах навчання: в
середньо-спеціальних і вищих навчальних закладах, а далі – у дорослому
житті.
Тому необхідним є на даному етапі формування життєвих компетенцій школяра, розвиток його творчих здібностей,
використовуючи як традиційні, так і новітні технології, регіональні та
всеукраїнські програми, розроблені з урахуванням стандартів освіти, що відповідають вимогам
суспільного життя нашої держави.
Формування творчої особистості на уроках історії
насамперед передбачає:
·
урахування вікових особливостей учнів;
·
систематичне розв'язання на уроці та в позаурочний час
різноманітних творчих завдань;
·
залучення до роботи на уроці всіх учнів;
·
використання різних засобів, підходів до учня
·
проблемний підхід до вивчення теми.
Для більшої продуктивності уроку слід вивчати психолого-фізичні
особливості учнів, виявляти рівень навченості, проводити діагностику знань,
умінь і навичок, що дозволяє прогнозувати результати навчання і корегувати їх.
Обґрунтовуючи практичну значущість і актуальність
представленого педагогічного досвіду, спираючись на праці К. Баханова, О. Пометун,
Р.Грановської, Л.Пироженко, Я.Пономарьова,
О.Мокрогуза, Ф.Левітаса,
Г.Сазоненко, В.Бондара, А.Горальського, С.Сисоєвої, А.Маслоу тощо, я перед собою ставлю ряд вимог і завдань:
1. на уроці
історії та в позаурочний час вчитель і учень є повноправними суб’єктами
діяльності.
2. учитель повинен постійно розвивати творчі здібності
учня, адже об’єктом осягнення навчального матеріалу є насамперед творчий процес
вихованця в контексті історії.
3. учитель повинен сприяти позитивній мотивації учнів
до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та
самовдосконаленні;
4. учитель повинен забезпечити особистісно-орієнтовану
модель навчання на уроці історії.
Учні мають залучатися до діалогу типу: «історія –
учень – учитель» на противагу
класичному «історія – учитель –
учень».
Для реалізації уроку історії важливим у роботі учителя
є :
·
організація поглибленого вивчення;
·
диференційована робота по виконанню класних і домашніх
завдань;
·
проведення інтегрованих уроків ;
·
постановка та знаходження шляхів вирішення проблемних питань;
·використання інноваційних технологій під час
проведення різних типів уроків;
·
застосування творчих завдань для поглиблення знань.
Саме уникненню багатьох
недоліків у підготовці до уроку допомагає чітке використання методики тієї чи іншої
технології, суттєвою особливістю якої є чіткий алгоритм, система логічно вмотивованих
етапів діяльності, послідовний перехід від одного елемента до іншого.
Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного
навчання від найпростіших («Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки»,
«Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»
«Гронування», «Займи позицію», «Два- чотири- всі разом», «Асоціативний кущ»), а
також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій –
це не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння,
спосіб активувати дитину, переконати її бути впевненою у своїх знаннях і силах,
налаштувати її на успіх, розвивати її здібності.
Застосування інноваційних форм роботи сприяє виробленню
такого алгоритму:
o по-перше, визначається
рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;
o по-друге,проводиться
достатня попередня підготовка ;
o по-третє, забезпечується
послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;
o по-четверте, учням
надаються інструктивні матеріали.
Таким чином, застосування інтерактивних технологій допомагає
розвивати креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу,
нестандартність, наявність власної точки зору. Розуміючи, що саме здатність осмислювати
те, що вивчається, виділяти головне, сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати
знання на практиці.
Розуміння учнем історії відбувається безпосередньо
через призму власних асоціацій, спостережень, і висновків. Учитель повинен
виступати у ролі «диригента хору», а не «першої скрипки».
Важливим моментом у навчальному процесі є систематизована робота над усіма етапами
навчального матеріалу (постійне виконання письмових домашніх завдань свого рівня, самостійне прочитання
історичного матеріалу, робота на уроці в ситуативних групах, індивідуальна
робота, елементи історичного аналізу. Згадані види навчання втілюються через різноманітні форми, методи і прийоми роботи. Наприклад створення
історичного портрету осіб на одній презентаційній сторінці, створення комп’ютерних презентацій, щодо певних явищ та історичних подій, діаграм злету – падіння історичної особи, анкет,
соціологічних опитувань, щодо оцінки історичного діяча чи події тощо. Використовуючи
в роботі елементи методики ейдотехніки, критичного мислення («дошку запитань»,
сенкан, діаграму Ейлера – Венна, дебати), інтерактивних технологій учитель може
вдосконалювати мотиваційну спроможність уроку, його сучасну форму і зміст.
Важливим етапом засвоєння програмового (і
позапрограмового) матеріалу є використання міжпредметних зв’язків у їх
органічному поєднанні. На уроках історії
художні твори, музичні композиції,
шедеври живопису, архітектури тощо можуть бути як об’єктом дослідження, так і першоджерелом у творчому
процесі, або фоновим матеріалом, що дозволяє
сприймати історичний матеріал і світовідчуття школяра цілісно, «по-іншому», тобто «по-новому» якісно
(історичне дослідження «П.Скоропадський і Україна», «Особливості становлення
християнської церкви у ранньому середньовіччі», «Шевченко – філософ нового
часу», «І.Григорович-Барський і Б. Растреллі – генії часу, чи час геніїв».
Серед вдалих спроб – проведення уроків з використанням мультимедіа,
створення проектів, міні-презентацій, досліджень, проектів-подорожей у минуле
тощо. Вчитель зокрема практикує такі типи проектів:
o дослідницькі
(повністю підпорядковані логіці дослідження і мають свою структуру: постановка
мети, доведення її актуальності, визначення предмета чи об’єкта, завдань і
методів, методології дослідження, висування гіпотез, припущень щодо вирішення проблеми);
o творчі (не
мають конкретної структури спільної діяльності учасників, що підпорядковується кінцевому
результату, прийнятій логіці; групи учасників, об’єднаної інтересами.
Попередньо учасники проекту домовляються про заплановані результати та форму їх
представлення: колективний колаж, вечір, свято, газета, фільм тощо);
o ігрові (їх учасники
беруть визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Наприклад це
можуть бути як історичні особи. Імітуються їхні соціальні та ділові стосунки,
які можуть ускладнюватися різними ситуаціями.);
o інформаційні
(спрямовані на збирання інформації про якийсь історичний об’єкт, історичне
явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз,
узагальнення фактів тощо).
Важливу роль у формуванні соціально-зорієнтованої
особистості, в становленні її громадянської позиції відіграє педагогічно
спрямована виховна робота в школі. Вона дає можливість дітям ознайомитися з
історією, культурою та традиціями свого народу, сприяє вихованню гордості за
свою країну, народ, прищеплює молоді громадянські риси та якості. У позакласній
роботі з предмета використовують різноманітні форми патріотичного виховання школярів,
такі, як тематичні години, круглі столи, усні журнали. Надзвичайно ефективними
є зустрічі з цікавими людьми. Вони несуть пізнавальне навантаження, створюють позитивний
мікроклімат.
В результаті роботи над даним дослідженням я отримала
– призерів першого та другого турів Всеукраїнських олімпіад з історії, призерів першого та учасників другого турів Всеукраїнського
конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук
України, студентів вищих навчальних закладів, які є активними помічниками у
проведенні краєзнавчої роботи, що є свідченням їхньої свідомої громадянської
позиції.
«Дбаючи про щастя інших, ми
знаходимо своє власне» - писав відомий античний філософ Платон.
Ці слова є формулою мого щастя.
Грузинський педагог Ш. Амонашвілі висловлював таку
думку: «Учитель мусить обирати для себе високу мету, тому що тільки тоді він
матиме змогу піднести своїх учнів і
піднесеться сам. Така мета зробить вчителя оптимістом, романтиком, він
буде завжди у пошуку і буде здатним
створити неможливе».
Немає коментарів:
Дописати коментар